Наш 11-А не тільки любить вчитись, а вміє і відпочивати. Теплого осіннього дня наш клас висадився десантом на березі р. Дніпра. Батьківський комітет, який був разом з нами, запросив аніматора, яка організувала ігри, змагання для дітей. Не зважаючи на події, які відбуваються в нашій державі (місті) діти веселились, активно приймаючи участь в різних конкурсах. Дуже нам повезло, що ніяких дій ворог в цей день на території нашого міста не проводив. І день видався теплий сонячний. Купаючись в обіймах сонячних променів, забулось на деякий час і про війну, і ті жахи, що вчиняють ці нелюди на нашій прекрасній українській землі. День минув непомітно. Від'їжджали додому з гарним настроєм і вірою, що цей жах скоро закінчиться.
Ось так 11 років підряд. В зв'язку з Covid-19 і російсько-українською війною свята проводились декілька років дистанційно. Так, як рік останній - для 11-х класів батьківський комітет класу приймає рішення прохати адміністрацію школи провести свято. Наживо. Готувались з натхненням. Готували номери, цілими днями проводячи в школі. Готували святкове вбрання. Прикрашали площадку, на якій відбувалось свято. Учні нашого класу прийняли активну участь в святковому концерті. Вакал Даша, Івова Вероніка і Ангеловський Данил були ведучими свята. Номери, які виконували учні нашого класу, були гарно підготовленні: і танці, і пісні, і подяка школі та вчителям.
Одне із найважливіших свят в нашій державі. Не перерахувати, скільком випускникам наша школа від моменту її заснування, дала путівку в життя. Не тільки в різних куточках нашої країни працюють, творять, захищають її наші діти. Багато з них по різних причинах працюють за кордоном. І от в такій день ми вирішили з дітьми і батьками виїхати на о. Хортицю, вбиваючи одним наміром двох зайців. Вирішили відвідати комплекс "Запорізька Січ". Одягнулись в українські вишиванки і висадились десантом на острові. День був надзвичайно сонячний і теплий. Молоді, стрункі, красиві, виховні, в українських вишиванках справляли враження на відпочиваючих на острові. Багато з відпочиваючих не вірили, що ми з Запоріжжя. Гуляли, спілкувались, відпочивали, насолоджувались красою рідного міста.
Коментарі
Дописати коментар