Блог вчителя історії та класного керівника Стрельченко Валентини Іванівни

Всі діти і маленькі і ті, що вже на порозі юності чекають це свято. Чекають, що ж принесе Святий Миколай 6 грудня. Учні нашого класу підготували привітання малюкам. Приємно було спостерігати, як в цей складний час, світились радістю дитячі оченята, коли з ними проводили конкурси, вітали теплими поздоровленнями, ну і, звичайно, коли їм вручали подарунки. Отримали задоволення і діти нашого класу, дивлячись як тепло їх приймають дітлахи.

Діти нашого класу теж не стоять осторонь. Приймаємо участь в усіх акціях - "Допоможи фронту". Виготовили і передали нашим воїнам 20 свічок, щоб вони в холодну пору року освітлювали холодні бліндажі. Кожен із нас бажає нашим воїнам повернутися живими до рідних домівок. 

 Наша незламна Україна! І незламна вона тільки завдяки нашим мужнім захисникам, нашим ЗСУ. З давніх-давен наші пращури не тільки тяжко працювали, займаючись обробітком рідних ланів, а весь час були на сторожі, захищаючи рідну землю. Тому, що жили, маючи сусіді-кочівників, які постійно посягали на наші землі. І сьогодні орда зі сходу не дає мирно жити. Знову ллється піт і кров наших співгромадян. Вся країна об'єдналась, захищаючи землю і свободу. Кожен українець вносить посильний вклад в перемогу. 

 Наступила золота осінь. Час, коли дерева одягаються в надзвичайно  кольорове вбрання. Але, щоб ця краса радувала жителів нашого прекрасного міста, потрібно цю красу поповнювати, насаджуючи квіти, кущі, дерева. Наш клас завжди приймає участь в різних акціях.  В цьому навчальному році батьківський комітет і учні школи вирішили купити берізку і посадити її біля школи, взявши участь в акції "Осіння оранка".

Одне із найважливіших свят в нашій державі. Не перерахувати, скільком випускникам наша школа від моменту її заснування, дала путівку в життя. Не тільки в різних куточках нашої країни працюють, творять, захищають її наші діти. Багато з них по різних причинах працюють за кордоном. І от в такій день ми вирішили з дітьми і батьками виїхати на о. Хортицю, вбиваючи одним наміром двох зайців. Вирішили відвідати комплекс "Запорізька Січ". Одягнулись в українські вишиванки і висадились десантом на острові. День був надзвичайно сонячний і теплий. Молоді, стрункі, красиві, виховні, в українських вишиванках справляли враження на відпочиваючих на острові. Багато з відпочиваючих не вірили, що ми з Запоріжжя. Гуляли, спілкувались, відпочивали, насолоджувались красою рідного міста.

Наш 11-А не тільки любить вчитись, а вміє і відпочивати. Теплого осіннього дня наш клас висадився десантом на березі р. Дніпра. Батьківський комітет, який був разом з нами, запросив аніматора, яка організувала ігри, змагання для дітей. Не зважаючи на події, які відбуваються в нашій державі (місті) діти веселились, активно приймаючи участь в різних конкурсах. Дуже нам повезло, що ніяких дій ворог в цей день на території нашого міста не проводив. І день видався теплий сонячний. Купаючись в обіймах сонячних променів, забулось на деякий час і про війну, і ті жахи, що вчиняють ці нелюди на нашій прекрасній українській землі. День минув непомітно. Від'їжджали додому з гарним настроєм і вірою, що цей жах скоро закінчиться. 

       Ось так 11 років підряд. В зв'язку з Covid-19 і російсько-українською війною свята проводились декілька років дистанційно. Так, як рік останній - для 11-х класів батьківський комітет класу приймає рішення прохати адміністрацію школи провести свято. Наживо.    Готувались з натхненням. Готували номери, цілими днями проводячи в школі. Готували святкове вбрання. Прикрашали площадку, на якій відбувалось свято.         Учні нашого класу прийняли активну участь в святковому концерті.      Вакал Даша, Івова Вероніка і Ангеловський Данил були ведучими свята. Номери, які виконували учні нашого класу, були гарно підготовленні: і танці, і пісні, і подяка школі та вчителям.